Тарапласт - ПЭТ тара
 
  Производство ПЭТ-тары, г.Днепропетровск   (056) 790-48-12
укр рус англ
     Что такое ПЭТ?
     Бутылка ПЭТ
     Банка ПЭТ
     Одноразовый
      стакан
     Эксклюзивная
      продукция
     Преимущества ПЭТ
     Безопасность
     Статьи
     Партнеры
     Карта сайта
     Контакты

Партнеры

Рубрики статей
 • разное
 • ПЭТ-тара и упаковка
 • упаковка и хранение пищевых продуктов
 • властивості пакувальних матеріалів

По вопросу размещения тематических статей на сайте обращайтесь на: uastainless@yandex.ru или по icq: 89364512

Реклама
Производство, проектирование, строительство по технологии SIP из первых рук
novion.ru
Полиэтиленовые пакеты с печатью под заказ. Быстро. Дешево
paketi.biz
Полиэтиленовая упаковка
mos-upak.ru


главная > статьи > Полімерні материали. Загальна характеристика. Частина 1

Полімерні материали. Загальна характеристика. Частина 1

15 января 2015
 властивості пакувальних матеріалів

Полімери ведуть свій родовід від живої природи. Вони умовно поділяються на три групи:

перша - натуральні (природні) полімери (крохмаль, бавовна, каучук , шовк, лігнін, целюлоза, протеїн). Окремою є група натуральних біополімерів, яка характеризується біологічною активністю (білки, полісахариди);

друга - модифіковані (ефіри целюлози, колаген);

третя - синтетичні на основі мономерів (полілактова кислота, полікапро- лактан, лавсан, капрон, фенолформальдегідні смоли, фталеві смоли тощо).

У полімерах поєднуються такі протилежні властивості, як жорсткість і еластичність, твердість і надтекучість, розчинність у воді і нерозчинність, газопроникність та газонепроникність тощо.

По відношенню до нагрівання всі полімери поділяться на три класи: термопластичні- характеризуються зворотними змінами властивостей після нагрівання: можуть багатократно переходити у текучий стан і тверднути (поліолефіни, полістирольні пластики, поліетилентерефталат тощо);

термореактивні -характеризуються незворотними змінами властивостей після нагрівання. При нагріванні вони розм'якшуються, в подальшому тверднуть (структуруються) і переходять у неплавкий та нерозчинний стани (фенолформальдегідні, аміноальдегідні, ненасичені поліефіри тощо);

елементореактивні - характеризуються незворотними змінами властивостей після нагрівання з деякими елементами. Звичайно, це полімери, що зберігають у ланцюгах кратні зв'язки (полібутадієн, поліізопрен тощо).

За способом отримання синтетичні полімери поділяються на полімериза- ційні та поліконденсаційні - отримані відповідно реакціями полімеризації та поліконденсації.

За хімічною класифікацією, в основу якої покладено будову основного ланцюга, полімери діляться на три класи:

гомоцепні - основний ланцюг яких побудований з однакових атомів, наприклад, з атомів вуглецю - карбоцепні (природні - натуральний каучук; неорганічні - алмаз, графіт; синтетичні - поліетилен, поліпропілен, поліетилентере- фталат);

гетероцепні - полімери, основний ланцюг яких складається з двох або більшого числа різних елементів, наприклад, вуглецю і кисню, вуглецю і азоту, кисню і кремнію. Можуть бути як органічні, так і неорганічні;

полімери з системою спряжених зв'язків, до складу яких можуть входити як карбоцепні, так і гетероцепні.

Якщо молекула побудована з однакових структурних одиниць, то такі полімери називають гомополімерами, з різних - співполімерами.

Якщо основний ланцюг полімерів побудований з одних ланок, а бокові відгалуження з інших, то такі полімери називаються прибитими, або графтспі- вполімерами. У деяких співполімерів ланки мономерів можуть утворювати досить довгі послідовності, які називають блок-співполімерами.

Структурні форми полімерних молекул можуть бути з'єднані у ланцюги різними способами, формуючи різноманітні структурні види макромолекул, які розділяють на типи:

  • лінійні однотяжні, гребнеподібні, циклоцепні;
  • лінійні двотяжні (плоскосітчасті);
  • розгалужені типу "дерева" або "пташиного пера";
  • зірочкоподібні;
  • тривимірні зшиті.

Співполімери, як і гомополімери, можуть бути лінійними, розгалуженими або сітчастими.

Для надання полімерам необхідних експлуатаційних властивостей та полегшення умов переробки в них вводять добавки (допоміжні речовини - зверхконцентрати пігментів, фарбників і модифікуючих добавок, тобто полімери з диспергованими в них концентрованими пігментами). За типом доданих полімерів виділяють поліолефінові, полістирольні і універсальні зверхконцентрати. Основою універсального зверхконцентрату є "ноу-хау" кожної фірми- виробника.

Кількість добавок (додаток 7) може змінюватися в широких межах - від часток до десятків відсотків. Звичайно, вони мають бути нешкідливими для організму людини. До основних груп добавок відносять:

наповнювачі- представляють собою невід'ємну частину полімерної композиції і їх вміст може доходити до 90 %. Вони вводяться з метою зменшення матеріаломісткості полімеру, тобто для його економії та для надання деяких властивостей отриманим виробам. У якості наповнювачів використовують низькомолекулярні і високомолекулярні з'єднання. Асортимент наповнювачів досить різноманітний.

Наповнювачі можуть впливати на різні властивості полімерів: міцність, твердість, теплостійкість, теплопровідність, фрикційні властивості, стійкість до дії агресивних середовищ тощо. Наповнювачі, які мають високий адгезійний зв'язок з полімером, називають активними, а ті, що не взаємодіють з ним, - інертними. Для оцінки властивостей наповнювачів (в основному мінеральних) використовують біля 40 різних показників, серед яких найбільш важливими є теплопровідність, теплоємність (для всіх наповнювачів приблизно однакова - 0,84 Дж/(г-К)), термічний коефіцієнт лінійного розширення (для неорганічних наповнювачів 1 ...8Х10-6 К-1) тощо. Коефіцієнт теплопровідності неорганічних наповнювачів змінюється у межах 4,23...33,3, а органічних від 4,23 до 0,42 мВт/(мxК);

пластифікатори - органічні речовини, які вводяться у полімери для надання або підвищення еластичності і пластичності при переробці і експлуатації, розширення інтервалу високоеластичного стану. В якості пластифікаторів, в основному, використовують хімічні інертні речовини, наприклад, дібутилфта- лат, трикрезилфосфат.

Пластифікатори класифікують (табл. 7.1) за хімічною природою і ступенем сумісності з полімерами. Найбільш розповсюджені складні ефіри фталевої кислоти (фталати), які складають близько 80 % всього об'єму виробництва пластифікаторів.




Другие статьи на тему властивості пакувальних матеріалів
   Скотч-стрічки
Скотч (scotch - скупий, економний) - полімерна стрічка з нанесеним на одну сторону клеєм. Існує біля 1000 видів скотч-стрічки.
   Розтягувані плівки
Для пакування промислових і продовольчих товарів серйозним конкурентом термоусадкової плівки є розтягувана полімерна плівка, яка відома серед фахівців як стретч-плівка. Така плівка має певні переваги над термоусадковою у разі використання її для пакування
   Плівки, що термозбігаються
Великого значення набули термоусадкові плівки, які під тепловим впливом скорочуються (усаджуються) і приймають форму продукту чи виробу. Ефект усаджування забезпечується орієнтаційною витяжкою плівки без подальшої її термофіксації. Для термофіксованих плівок з поліетилентерефталату і поліамідів, неорієнтованих плівок з поліефірсульфонів характерні безусадко- вість і висока стабільність розмірів за підвищених температур.
   Металізовані комбіновані матеріали
Протягом останніх років під час конструювання багатошарових пакувальних матеріалів застосовують металізацію полімерних плівок, паперу.
   Комбіновані матеріали на основі паперу і картону, матеріали на основі алюмінієвої фольги
До групи комбінованих матеріалів належать папір і картон з полімерним покриттям. З полімерів частіше за інші використовують поліетилен, співполімери етилену з вінілацетатом (наприклад, ЕВА), співполімери ПВДХ, поліпропілен.
   Комбіновані та багатошарові пакувальні матеріали.
Останнім часом набули широкого використання комбіновані та багатошарові пакувальних матеріали , які є композиційними. Цей поділ композиційних матеріалів досить умовний.
   Біо-, фото-, і водорозкладані пакувальні матеріали
За остані десятиліття знаходять розвиток і широке використання пакувальні матеріали з біо- (БРП), фото- (ФРП) і водорозкладаних полімерів (ВРП). Це новий клас пластичних матеріалів, які після використання розкладаються до двоокису вуглецю, води і біомаси - гумусу
   Особливості характеристик та структура полімерних пакувальних матеріалів на основі синтетичних полімерів, частина 4
Полікарбонати (ПК) - група термопластів - складні поліефіри вугільної кислоти і двохатомних спиртів загальної формули (-0-R-0-C0-)n. Найбільше промислове значення мають ароматичні полікарбонати, у першу чергу полікарбонат на основі бісфенолу А, завдяки доступності останнього, що синтезується конденсацією фенолу і ацетону.
 
Свяжитесь с нами

   +38 (056) 790-48-12
   +38 (068) 222-68-07
   E-mail:
   taraplast.com@gmail.com
   erin.sushkova@gmal.com

   Украина,
   г. Днепр
   (Днепропетровск),
   ул. Журналистов, 7


Схема проезда

Партнеры




Партнеры

главная | бутылка ПЭТ | банка ПЭТ | одноразовая посуда | что такое ПЭТ | преимущества ПЭТ | безопасность ПЭТ | статьи | карта сайта | контакты
 

ООО "Тарапласт", 2006 - 2010г. Все права защищены.